Уретероуретероанастомоз: що це за операція і як проходить

Уретероуретероанастомоз - це операція, під час якої хірург з'єднує краї сечоводу кінець-в-кінець після видалення пошкодженої чи звуженої ділянки. Вона відновлює відтік сечі з нирки без заміни сечоводу іншими тканинами. Нижче про те, коли її призначають, як вона проходить, навіщо потрібен стент і на що звертати увагу після виписки.

Схема уретероуретероанастомозу
Схема операції: видалення звуженої ділянки сечоводу і з'єднання країв зі стентом
Зміст статті
  1. Що це за операція
  2. Коли операція потрібна
  3. Як проходить операція
  4. Навіщо потрібен стент
  5. Відновлення
  6. Ускладнення і коли звертатися до лікаря

Що це за операція

Сечовід - тонка трубка довжиною близько 25-30 см, яка відводить сечу з нирки до сечового міхура. Якщо проходження сечі порушується, вона застоюється в нирці, і виникає гідронефроз з ризиком інфекцій та втрати функції органа.

Анастомоз - це з'єднання двох відрізків трубчастого органа. При уретероуретероанастомозі хірург видаляє пошкоджену ділянку сечоводу і зшиває здорові краї між собою. Інша назва - уретероуретеростомія, хоча в практиці частіше вживають слово анастомоз.

Існує також трансуретероуретероанастомоз: коли сечовід однієї нирки з'єднують із сечоводом іншого боку. Таку операцію виконують лише в окремих випадках, коли відновити звичайний відтік неможливо.

Коли операція потрібна

Втручання показане, якщо пошкоджена ділянка коротка, а краї сечоводу можна зблизити без натягу. Найчастіші ситуації:

  • короткі звуження (стриктури) після запалення, каменів або попередніх маніпуляцій;
  • травма сечоводу під час гінекологічної, урологічної чи абдомінальної операції;
  • вроджені аномалії, наприклад подвоєння сечоводу чи ретрокавальний сечовід;
  • видалення частини сечоводу при невеликих пухлинах;
  • стан після видалення частини нирки у дітей, коли зберігають дистальний відрізок.

При довгих дефектах застосовують інші методи: пересадку сечоводу в сечовий міхур, заміщення ділянкою кишки та ін. Вибір залежить від довжини і місця ураження, тому перед операцією проводять детальну візуалізацію.

Як проходить операція

Втручання виконують під загальним знеболенням. Доступ може бути відкритим, лапароскопічним або роботизованим. Мініінвазивні методи дають менше болю та швидше відновлення, але підходять не всім пацієнтам.

  1. Хірург знаходить сечовід і оцінює ураження. Перевіряють, чи вистачає довжини для з'єднання без натягу.
  2. Видаляють звужену або пошкоджену ділянку до здорових, добре забезпечених кров'ю тканин.
  3. Краї з'єднують тонкими швами, зрізаючи їх під кутом, щоб просвіт не звужувався.
  4. Через анастомоз проводять стент, трубку, що утримує просвіт відкритим.
  5. Місце операції дренують, рану ушивають.

Тривалість зазвичай 1,5-3 години, залежить від складності. Точний хід визначає хірург.

Навіщо потрібен стент

Стент - це тонка м'яка трубка, один кінець якої розташований у мисці нирки, інший у сечовому міхурі. Він стає каркасом для загоєння, запобігає звуженню, відводить сечу, поки шов міцнішає.

Його залишають на кілька тижнів, іноді місяців - термін обирає лікар. Потім стент видаляють малоінвазивно: через сечовипускальний канал за допомогою цистоскопа, зазвичай без розрізів.

Наявність стента може викликати дискомфорт: часте сечовипускання, позиви, біль у попереку під час сечовипускання, кров у сечі після навантаження. Це відомі прояви, вони зменшуються після видалення стента. Але температура, сильний біль чи неможливість мочитися - привід зв'язатися з лікарем.

Відновлення

У лікарні пацієнт перебуває кілька днів: лікар стежить за дренажем, температурою, кількістю сечі та аналізами. Катетер у сечовому міхурі залишають на кілька діб.

Вдома корисно пити достатньо води (якщо немає обмежень), уникати запорів, поступово збільшувати ходьбу. Піднімати важке й займатися інтенсивним спортом не можна кілька тижнів, точні терміни називає лікар. До роботи повертаються зазвичай через 2-6 тижнів.

Контрольні візити включають УЗД нирок, аналізи сечі та крові, іноді рентген або сцинтиграфію через кілька місяців, щоб переконатися, що відтік сечі добрий і анастомоз не звузився.

Ускладнення і коли звертатися до лікаря

Як і будь-яка операція, анастомоз має ризики: інфекція сечових шляхів, кровотеча, витік сечі через шов (уринома), повторне звуження в місці з'єднання, закупорка або зміщення стента, гідронефроз. Більшість випадків лікують успішно, якщо їх вчасно помітити.

Зверніться до лікаря негайно, якщо є температура вище 38 градусів, озноб, сильний або наростаючий біль у попереку чи животі, кров'яні згустки в сечі, різке зменшення кількості сечі, виділення з рани або нудота і блювання.

Повторне звуження найчастіше проявляється через місяці: тупий біль у попереку, повторні інфекції, зниження кількості сечі. Тому не пропускайте контрольні обстеження. Якщо звуження виникло, лікар запропонує ендоскопічне розширення або повторну операцію.

Прогноз при вчасному зверненні до досвідченого хірурга, як правило, сприятливий: нирка зберігає функцію, симптоми зникають. Ця стаття не замінює консультацію уролога.

Що запитати у лікаря перед операцією

Уточніть, який доступ планується і чому, яка довжина ураженої ділянки, скільки потрібно носити стент, коли призначено контрольні обстеження та як діяти при тривожних симптомах вдома. Запишіть відповіді або попросіть пояснити їх простими словами. Це знижує тривогу і допомагає не пропустити важливі рекомендації після виписки.

Корисно також розповісти про попередні операції на животі й малому тазі, променеву терапію, хронічні інфекції сечових шляхів та алергії: це впливає на вибір доступу і підготовку.

Часті питання

Скільки часу потрібно носити стент?

Зазвичай від кількох тижнів до пари місяців. Термін визначає лікар за ходом загоєння, після чого стент видаляють при цистоскопії.

Чи болісна операція?

Її проводять під загальним знеболенням. Після неї дискомфорт у ділянці рани і від стента лікар допомагає контролювати.

Чи можна зберегти нирку після такої операції?

Так, мета втручання саме в цьому: відновити відтік сечі і запобігти втраті функції нирки. Результат залежить від стану нирки до операції.

Чим відрізняється від пересадки сечоводу в міхур?

При анастомозі з'єднують два відрізки самого сечоводу, при пересадці нижній відрізок замінюють з'єднанням із міхуром. Вибір залежить від довжини ураження.

Коли можна повернутися до фізичних навантажень?

Легка ходьба одразу, а важкі навантаження зазвичай через 4-6 тижнів і після дозволу лікаря.