Препарат "спазган" - інструкція із застосування, показання та протипоказання

Біль - це саме неприємне відчуття, яке може мати людина. Вона є симптомом безлічі відхилень і захворювань. Біль часто супроводжується спазмом гладкої мускулатури тіла, що часом болісно і неприємно позначається на стані пацієнта. Препарат "Спазган" не тільки зніме спазм і усуне біль, він також має жарознижувальну дію, що не впливає негативно на нормальну температуру тіла.
Склад і властивості
"Спазган" препарат випускається у формі таблеток і розчину для ін'єкцій, до складу яких входить:

- В одній таблетці міститься: метамізол натрію (анальгін) - 500 мг, пітофенону гідрохлорид - 5 мг, фенпіверинію бромід - 0,1 мг. Допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид колоїдний, магній стеариновокислий.
- Один мілілітр розчину для ін'єкцій містить: метамізол натрію - 500 мг, пітофенону гідрохлорид - 2 мг, фенпіверинію бромід - 0,02 мг. Допоміжні компоненти: очищена вода 1,0 мл.
Спазган - комбіноване ліки, яке володіє широким спектром дії, а його компоненти мають наступні фармакологічні властивості:
- Метамізол натрію - має жарознижувальну і знеболювальну дію;
- Пітофенону гідрохлорид має пряму дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів.
- Фенпівериній володіє блокуючим дією на парасимпатичні нервові волокна, що надає додатковий болезаспокійливий і спазмолітичний ефект.
Комбінована дія всіх компонентів препарату посилює їх фармакологічний ефект.
Показання і протипоказання
Показаннями до застосування Спазгану є спазми і болі будь-якого походження:

- больовий синдром, що супроводжує ся спазмом гладкої мускулатури органів;
- кишкові, жовчні або ниркові кольки;
- спазм сечового міхура або сечоводів;
- дискінезія жовчовивідних шляхів;
- захворювання органів малого таза;
- больовий синдром в післяопераційному періоді;
- головний біль;
- дисменорея органічна або функціональна.
Лікарський препарат показаний в якості симптоматичної терапії при міалгії, невралгії, ішалгії, бурситах і артритах.
Протипоказань у препарату чимало, тому перед його застосуванням з ними необхідно добре ознайомитися:
- виразкові процеси;
- порушення прохідності кишечника;
- тяжкі порушення функцій печінки;
- виражена ниркова недостатність;
- хвороби крові та порушення її згортання;
- колаптоїдний стан;
- доброякісна гіперплазія передміхурової залози;
- закритокутова глаукома;
- вагітність і період годування груддю;
- важка стенокардія і серцева недостатність.
З обережністю слід приймати препарат при риніті, бронхіальній астмі, схильності до гіпотонії. Таблетки не слід приймати дітям до 5 років. Розчин для ін'єкцій не можна вводити новонародженим дітям до 3 місяців і з масою тіла менше п'яти кілограм.
Спосіб застосування та побічні реакції
Спосіб застосування препарату "Спазган" залежить від віку пацієнта і від форми випуску препарату:
Таблетки приймають, всередину після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини і не розжовуючи за схемою:

- Дітям від 5 до 7 років по 0,5 таблетки 4 рази на добу. Максимальна добова доза - 2 таблетки.
- Дітям від 8 до 11 років по 0,5 - 1 таблетці 2 - 4 рази на добу. Максимальна добова доза - 3 таблетки.
- Дітям від 12 до 14 років по 1 таблетці 2 - 3 рази на добу, максимально - три штуки.
- Дітям старше 15 років і дорослим по 1 - 2 таблетки 2 - 3 рази на добу.
Розчин не можна змішувати з іншими речовинами.
- Максимальна добова доза - 4 мл.
- Перед введенням розчин слід нагріти до 36 - 37 градусів.
- Вводити розчин необхідно повільно по 1 мл в хвилину по 2 - 4 мл в горизонтальному положенні пацієнта.
Парентеральне введення розчину дітям узгоджується строго за призначенням лікаря за схемою:
- 12 - 24 місяці по 0,1 - 0,2 мл - внутрішньом'язово або внутрішньовенно;
- 3 - 4 роки по 0,2 - 0,3мл - внутрівенно- 0,3 - 0,4 мл - внутрішньом'язово;
- 5 - 7 років по 0,3 - 0,4 мл - внутрівенно- 0,4 - 0,5 мл - внутрішньом'язово;
- 8 - 12 років по 0,5 - 0,6мл - внутрівенно- 0,6 - 0,7мл - внутрішньом'язово;
- 12 - 15 років по 0,8 - 1,0мл - внутрівенно- 0,8 - 1,0мл - внутрішньом'язово.
Тривалість лікування лікарським засобом становить не більше п'яти днів. Щоб уникнути передозування препаратом, необхідно приймати його відповідно до призначення лікаря.
Симптоми передозування:
- порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
- біль в животі;
- сонливість;
- сплутаність свідомості;
- зниження артеріального тиску;
- судоми;
- порушення функції нирок і печінки.
При передозуванні призначають симптоматичну терапію, промивання шлунка, прийом сорбентів і скасування препарату.
Рідко при прийомі можлива поява наступних побічних реакцій:
- сухість в роті;
- схильність до закрепів;
- збільшення серцевого ритму;
- аритмія;
- зниження артеріального тиску;
- кропив'янка;
- нефрит;
- порушення функції нирок;
- червоний колір сечі;
- запаморочення;
- тимчасове порушення зору;
- агранулоцитоз;
- знижене потовиділення.
Рідко можлива поява шишок і припухлостей на місці введення препарату внутрішньом'язово. В кожному окремому випадку прийом препарату повинен бути узгоджений з лікуючим лікарем, щоб уникнути ускладнень.